Після того, як Україна та Європейский Союз у 2014 році підписали Угоду про Асоціацію, що являє собою новий етап у розвитку європейсько-українських договірних відносин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони було ратифіковано Верховною Радою України і введено в національне законодавство 16 серпня 2014 року[3].
У багатьох країнах світу замовники користуються перевагами електронних торгів. А до середини 2016 року всі країни Європейського Союзу переходять на електронні державні закупівельні рейки. Таке передбачено Директивами ЄС «Про здійснення державних закупівель» від 26.02.2014 р. № 2014/24/ЄС та «Про здійснення закупівель в комунальній сфері» № 2014/25/ЄС.
В Україні перехід до нових Європейських стандартів відбувався поступово. Упродовж 2015 року в Україні активно впроваджувався механізм проведення електронних державних закупівель в рамках пілотного проекту «ProZorro» в межах вартісних порогів, за яких не потрібно було проводити відповідні процедури згідно із законом. Сам Закон України Про публічні закупівлі розроблено, зокрема, на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди та Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020» від 12.01.2015 р. № 5/2015.
Відповідно до ст.1 цієї програми Україна переходить в нову епоху історії і Український народ отримує унікальний шанс побудувати нову Україну[2].
Верховна Рада України 25 грудня прийняла Закон України «Про публічні закупівлі» 1 серпня 2016 року набрав законної сили в повному об’ємі. Тому, що набрання законної сили закону було поділено на два етапи:
- з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
- з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Насамперед варто зазначити, що норми новоприйнятого закону поєднали в собі положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII та переваги пілотного експерименту щодо впровадження процедур допорогових електронних закупівель.
В подальшому, слід зазначити які саме нововведення і проблемні питання укладення договору відповідно до норм нового закону
1. Першою зміною в новому закону це заміна понятійного апарату а саме: замість термінів «конкурс», «документація конкурсних торгів», «пропозиція конкурсних торгів», «комітет з конкурсних торгів» передбачено поняття «тендер», «тендерна документація», «тендерна пропозиція», «тендерний комітет». При цьому змінилися тільки назви термінів, а їх зміст залишився незмінним[4].
2. По друге відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень[1].
На практиці виникають дуже багато проблем, коли в Україні рівень інфляції за останні два роки збільшився у три рази а рівень допорогових закупівель залишився не змінним, що свою чергу у зв’язку з підвищенням цін обмежує можливість замовника здійснювати закупівлі по одному коду державного класифікатора без проведення тендера. Таким чином, відбуваються затримки в придбані товарів і послуг тому вважаю, що необхідно підвищити вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) до 500 тис. гривень.
Закон про публічні закупівлі визначив, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, зазначену вище, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом про публічні закупівлі, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, зазначену вище, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель[1].
Як видно з вищезазначеного, що законодавець залишив всі вартісні межі залишилися такими ж. Але, незважаючи на те, що законодавець дає замовникам право вибору: застосовувати електронні торги при «допорогових» закупівлях чи ні, замовник отримує і певний обов’язок, зокрема щодо оприлюднення відповідної інформації у формі звіту.
Так, якщо вартість предмета закупівлі хоч і є меншою вартісних порогів застосування Закону про публічні закупівлі, але при цьому дорівнює або перевищує 50 тис. грн., і замовник вирішив робити закупівлі за прямими договорами без проведення електронних торгів, то такий замовник зобов’язаний оприлюднити звіт про укладений по цьому предмету закупівлі договір у системі електронних закупівель у строк протягом одного дня з дня укладення договору. Але вважаю, що необхідно встановити вартісний поріг для здійснення закупівель в розмірі 30 тис. гривень коли необхідно оприлюднити звіт. Ця міра необхідна для кращого контролю за діяльністю бюджетних організацій.
3. По третє в порівняні зі старим законом в новому законі було змінено кількість видів процедур державних закупівель з п’яти до трьох. Раніше були такі процедури державних закупівель: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; переговорна процедура закупівлі. Зараз залишилось три процедури державних закупівель: відкриті торги; переговорна процедура закупівлі; конкурентний діалог.
Замовник має здійснювати процедури закупівлі, передбачені Законом про публічні закупівлі, шляхом використання електронної системи закупівель. Подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
Відповідно до п.6, ч.1, ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами[1].
4. По четверте створення тендерного комітету(комітет з конкурсних торгів-за старим законодавством) є необов’язковим. У цьому випадку замовник зможе призначити особу (осіб), що опікуватиметься процедурами організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. Такі уповноважені особи будуть самостійними в організації своєї роботи та зможуть виконувати її на умовах трудового договору (контракту).
Висновок. Верховною Радою Україна прийнятий новий ЗУ « Про публічні закупівлі» який прийшов на зміну ЗУ «Про здійснення державних закупівель». Встановив багато нових змін, але не всі з них є досконалими і потребують обов’язкового доопрацювання і внесення змін до законодавства України. Внесення вище перехованих змін допоможе замовники і постачальнику швидко і ефективно здійснювати державні закупівлі.
Література:
1. Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII// Відомості Верховної Ради України. – 2016. - № 9. - ст.89.
2. Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020" Президент України; Указ, Стратегія від 12.01.2015 № 5/2015.- ст.1.
3. Електронні публічні закупівлі — уже реальність [Електронний ресурс]: журнал Бюджетна бухгалтерія. – січень, 2016/№ 4/1. – Режим доступу до журналу: https://i.factor.ua/ukr/journals/bb/2016/january/issue-4/1/article-14935.html.
4. Олександр Зелений Закон про публічні закупівлі: зміна назви чи нові правила гри [Електронний ресурс]: Щоденний бухгалтерський огляд/ Олександр Зелений. - 2016.- Режим доступу до журналу: https://uteka.ua/ua/publication/Zakon-pro-publichni-zakupivli-zmina-nazvi-chi-novi-pravila-gri.
Юрист юридической компании "Правовой элемент" Вадим Гоян