Після того, як Україна та Європейский Союз у 2014 році підписали Угоду про Асоціацію, що являє собою новий етап у розвитку європейсько-українських договірних відносин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони було ратифіковано Верховною Радою України і введено в національне законодавство 16 серпня 2014 року.
У багатьох країнах світу замовники користуються перевагами електронних торгів. А до середини 2016 року всі країни Європейського Союзу переходять на електронні державні закупівельні рейки. Таке передбачено Директивами ЄС «Про здійснення державних закупівель» від 26.02.2014 р. № 2014/24/ЄС та «Про здійснення закупівель в комунальній сфері» № 2014/25/ЄС.
В Україні перехід до нових Європейських стандартів відбувався поступово. Упродовж 2015 року в Україні активно впроваджувався механізм проведення електронних державних закупівель в рамках пілотного проекту «ProZorro» в межах вартісних порогів, за яких не потрібно було проводити відповідні процедури згідно із законом. Сам Закон України «Про публічні закупівлі» розроблено, зокрема, на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди та Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020» від 12.01.2015 р. № 5/2015.
Верховна Рада України 25 грудня прийняла Закон України «Про публічні закупівлі» 1 серпня 2016 року набрав законної сили в повному об’ємі. Тому, що набрання законної сили закону було поділено на два етапи:
- з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
- з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Насамперед, варто зазначити, що норми новоприйнятого закону поєднали в собі положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII та переваги пілотного експерименту щодо впровадження процедур допорогових електронних закупівель.
Перш ніж, розпочати розглядати загальний порядок здійснення публічних закупівель необхідно визначити, що таке публічна закупівля?
Відповідно до п. 20 ч.1 ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» - публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами:
1. Добросовісна конкуренція серед учасників.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі,суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Але не кожна конкуренція є позитивним явищем, наприклад недобросовісна конкуренція впливає негативно на розвиток економіки. Тому, принцип добросовісної конкуренції учасників публічних закупівель забезпечує рівну можливість для всіх учасників використовувати весь спектр прав, якими вони наділені.
2. Максимальна економія і ефективність.
Даний принцип, направлений на встановлення обмежень державою по становленню цін на товари і відповідність товарами державним стандартам якості. А також економія державних коштів, що свою чергу сприятиме розвитку державних підприємства і економіки України в цілому.
3. Недискримінація учасників.
Відповідно до ст.5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників .
4. Обє'ктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Згідно статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критерії і методики оцінки, зазначених у тендерній документації та шляхом застосування електронного аукціону. Тому, щоб дотримуватись принципів здійснення закупівель викладених у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», оцінка пропозицій учасників, якщо один із них є платником ПДВ, а інший не є платником податку на додану вартість цілком однакова. Якщо пропозиція учасника неплатника ПДВ відповідає всім вимогам, установленим у тендерній документації та є найбільш економічно вигідною, то замовник оголошує його переможцем .
5.Запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»: підкуп працівника, посадової особи покупця (замовника) - це надання або пропонування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через іншу особу, матеріальних чи інших вигод за неналежне виконання або невиконання працівником, посадовою особою покупця (замовника) службових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем (замовником) договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, іншого договору або за неукладення договору .
Сам принцип спрямований на виключення корупційної складової з процедури проведення закупівель. І встановлення юридичної відповідальності учасників, які порушують норми законодавства про закупівлі України.
В сучасному законодавстві України про публічні закупівлі встановлена імперативна вимога, відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» для організації та проведення надпорогових процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тобто, рішення про проведення публічної закупівлі приймаються колегіально всіма членами тендерного комітету.
Так, відповідно до п. 31, ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
Відповідно ч.2 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Дана діяльність проводиться уповноваженою особою яка здійснює діяльність с проведення процедури закупівлі на підставі укладеного трудового договору або розпорядчого рішення замовника.
Уповноважена особа – це службова, посадова або інша фізична особа замовника, яку замовник визначив відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель. Така посадова особа може призначатися, як зі складу уже працюючих працівників у штаті замовника або можна укласти трудових договір з будь-якою особою.
Відповідно до «Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)», що затверджене згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 року № 557 уповноважена особа (особи) повинна мати:
1) вищу освіту;
2) не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель;
3) належний обсяг знань чинного законодавства у сфері публічних закупівель та практику його застосування.
У залежності від обсягів та предмета закупівлі уповноваженій особі(особам) доцільно орієнтуватися в одному чи декількох питаннях:
1) в основах сучасного маркетингу, кон'юнктурі ринків товарів, робіт і послуг та факторах, що впливають на її формування, а також джерелах інформації про ринкову кон'юнктуру;
2) у чинних стандартах та технічних умовах товарів, робіт і послуг, які закуповуються замовником; у видах, істотних умовах та особливостях укладення догорів про закупівлю товарів, робіт і послуг тощо.
До складу тендерного комітету входить не менше п'яти осіб. Тендерний комітет повинен складатися з голови тендерного комітету, секретарю та інщих членів тендерного комітету.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» до складу тендерного комітету входить не менше п'яти осіб. Тендерний комітет повинен складатися з голови тендерного комітету, секретарю та інщих членів тендерного комітету. Якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника менше від п’яти, то до його складу потрібно включати всіх службових (посадових) осіб замовника. Тобто замовник може включити до складу тендерного комітету як службових осіб, так і інших осіб своїх працівників, оскільки не є обов’язковим, щоб усі члени тендерного комітету були виключно службовими (посадовими) особами. Разом з цим певна кількість службових (посадових) осіб повина бути призначена у комітет.
Юдіцький О.Л. зауважує, що в законодавстві України про публічні закупівлі вимог щодо виду посад, яку особа має займати в замовника немає. Так, головою тендерного комітету може бути, як сам керівник замовника так і його заступник, або ж керівник відповдального структурного підрозділу. А членами тендерного комітету можуть бути як керівники департаментів, управлінь, відділів замовника, так і працівники таких структурних підроділів, в тому числі бухгалтери, юристи. Також в Законі України «Про публічні закупівлі» не встановлені обов’язкові вимоги щодо освіти членів тендерного комітету. Натомість в законодавсті зазначено, що голова, секретар та інші члени тендерного комітету можуть пройти навчання з питань навчання та здійснення закупівель.
Також, в законодавстві передбачено перелік осіб, які не мають право входити до тендерного комітет:
- посадові особи та представники учасників і члени їхніх сімей;
- народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК та депутатиміської, районної у місті, районної,обласної ради.
У разі дотримання всіх вимог після чого на підприємстві обирається тендерний комітет, який приймає рішення про проведення публічних закупівель. Відповідно ч.4 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. В даній нормі дуже чітко прослідковується принцип колегіального прийняття про проведення закупівлі.
Також в законодавстві про публічні закупівлі не міститься вимог до членів тендерного комітету обгрунтовувати причини того чи іншого голосування або ж утримання від голосуванння.
Далі необхідно перейти більш детально до визначення питання, які бувають закупівлі і який порядок їх проведення. Слід зазначити, що всі закупівлі поділяються на надпорогові і допорогові закупівлі.
Що розуміється в законодавстві під надпороговою закупівлією? Надпорогова закупівля - закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Тобто, якщо закупівля перевищює встановлений вартісний поріг в законодавстві щодо придбання товарів, робіт та послуг замовник повинен здіснювати дану закупівлю через електронну систему закупівель.
Для подальшого розгляду даного питання необхідно дати визначеня понняттю електрона система закупівель, тому що надпорогова закупівля проводиться обов’язково через електрону систему закупівель.Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» -електронна система закупівель – це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Дана електрона система публічних закупівель зроблена таким чином, щоб ані держава, ані адміністратор майданчику не могли втрутися і здіснювати вплив на учасників процедури закупівлі та будь-яким чином здіснювати відсіювання цих учасників. Звичайно якщо ними виконанні вимоги закону щодо порядку користування електронною системою закупівель.
Публічні закупілі повинні проводитися через веб-портал Уповноваженого органу. Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» веб-портал Уповноваженого органу - це інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних та який є частиною електронної системи закупівель і забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В України даним веб-рталом є система Prozorro. Система Prozorro — це розташована на сервері база даних, до якої не можна підключитися напряму, а лише через один з авторизованих електронних майданчиків, які мають до неї доступ. Слід також зважати на те, що всі дії, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», які передбачають оприлюднення та розміщення інформації, подання пропозицій, скарг тощо на веб-порталі Уповноваженого органу, мають здійснюються користувачами саме через авторизовані електронні майданчики.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною електронної системи закупівель та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Також, можна дати дещо інше визначення авторизований електронний майданчик - це частина Prozorro, через який учасники працюють в системі (оголошується закупівля, «спілкуєтесь» з постачальниками з допомогою запитань/вимог, які вони можуть поставити під час проведення вами закупівлі, публікуєте рішення про переможця торгів, оприлюднюєте договір тощо). Особистий кабінет знаходитиметься саме на майданчику, на якому замовник будете зареєстровані, а вся інформація, що ви публікуєте через цей особистий кабінет, буде доступною для перегляду на сайті prozorro.gov.ua та на решті авторизованих електронних майданчиків.
Замовник може обрати для реєстрації будь-який майданчик, практика говорить, що краще навіть декілька. Слід звернути увагу, що з точки зору функціональності між ними немає жодної різниці. Зареєструвавшись на будь-якому з них, замовник отримує доступ до системи Prozorro. Різниця між ними полягає у зручності користування, якості та різноманітті додаткових сервісів, зручності інтерфейсу з точки зору користувача.
Також, замовнику необхідно пам’ятати, що для повноцінного проведення електронних закупівель, як допорогових, так і надпорогових, обирати необхідно майданчик, який акредитований за першим і третім рівнями акредитації.
У той же час слід відмітити, що незалежно від того, на якому з майданчиків ви б не зареєструвались, у будь-який момент ви можете обрати інший або навіть проводити кожну наступну закупівлю на іншому майданчику.
Одне із правил яке повинен дотримуватися кожен замовник: не можна дублювати одну й ту саму закупівлю одночасно на декількох майданчиках.
Закупівлю необхідно починати й завершувати на одному й тому самому майданчику.
На даний момент якщо посилатися на офіційний сайт Prozorro то всі акредитовані електроні майданчики можна поділити на:
1.Майданчики тільки для допорогових закупівель: Держзакупівлі.онлайн, SmartTe№der, Biz, PublicBID, Zakupki.prom.ua, Zakupki.com.ua, E – te№der, №EWTE№D, Приват маркет, Ope№Te№der закупівлі, Про закупівлі, Українська універсальна біржа, TE№DERMASTER, EPU, UPETEM.
2. Майданчики для всіх закупівель: Держзакупівлі онлайн, Zakupki.com.ua, E – te№der, SmartTe№der, Українська універсальна біржа, №EWTE№D, Zakupki.prom.ua, Ope№Te№der закупівлі.
Важливим є те щоб електроний майданчик був належним чинном авторатизованим. Так, відповідно до п. 9 «Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 - авторизовані електронні майданчики повинні відповідати вимогам щодо наявності залежно від рівня акредитації:
1) інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує здатність розміщення не менш як 2000 оголошень про проведення процедури закупівлі в день, - для авторизованих електронних майданчиків за першим та/або третім рівнем акредитації;
2) інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує здатність розміщення не менш як 8000 тендерних пропозицій та/або пропозицій учасника процедури закупівлі в день, - для авторизованих електронних майданчиків за другим та/або четвертим рівнем акредитації;
3) основних і резервних інформаційно-телекомунікаційних систем, що створені з використанням сучасних технологій, технічних засобів та програмних рішень, які забезпечують функціонування та відмовостійкість роботи електронного майданчика;
4) загальнодоступних засобів телекомунікацій, що не обмежують участі учасників у процедурах закупівлі та доступу користувачів до інформації про закупівлі;
5) можливості здійснювати обмін інформацією з використанням Інтернету;
6) інструкції з детальною інформацією про користування таким електронним майданчиком, описом умов реєстрації та механізму завантаження документів для участі в тендерах. Інструкція повинна бути розміщена на сайті електронного майданчика українською мовою;
7) інтерфейсу та інструкції користувача англійською мовою, якщо авторизований електронний майданчик акредитований за четвертим рівнем.
Інформаційно-телекомунікаційна системаавторизованого електронного майданчика повинна забезпечувати введення/виведення даних, приймання команд та відображення результатів їх виконання в інтерактивному режимі реального часу. Тимчасове припинення роботи авторизованого електронного майданчика для проведення технічних профілактичних робіт можливе лише у неробочий час.
Відповідно до п. 9 «Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 авторизація електронного майданчика може бути здійснена за одним (крім першого чи третього рівня) або кількома рівнями акредитації залежно від користувачів, яким надаються послуги, та порядку здійснення закупівлі.
Авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії. Комісія - постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, прийняття рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель. Після авторизації електроного майданчику він може надавати послуги учасникам публічних закупівель на платній основі. Правовіднсини між замовником і електроним майданчиком оформлються шляхом укладення договору з надання послуг.
Замовник реєструється на відповідному майданчикі, таким чтном вимогу закону. Про те, що відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
Відповідно до п.3 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», що затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 477 - розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/учасником/органом оскарження шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника/учасника/органу оскарження. Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель.
Замовник/учасник/орган оскарження для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику або веб-порталі шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 «Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 реєстрація в електронній системі закупівель здійснюється одним із способів ідентифікації/авторизації за допомогою:
1) використання електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (високий рівень довіри (у разі використання посиленого сертифіката відкритого ключа) або середній рівень довіри (у разі використання сертифіката відкритого ключа);
2) використання сервісів ідентифікації, які надаються установами банку відповідно до законодавства (середній рівень довіри);
3) ідентифікації через отримання авторизованим електронним майданчиком банківського платежу від користувача. Оператор авторизованого електронного майданчика надає рахунок користувачу для оплати. Після перевірки оператор авторизованого електронного майданчика може або повернути платіж користувачу, або зарахувати його у вигляді плати за реєстрацію відповідно до умов договору між користувачем і оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри);
4) ідентифікації через оператора мобільного зв’язку відповідно до законодавства (середній або незначний рівень довіри);
5) ідентифікації через підписання договору між користувачем та оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри) .
Ми важаємо за необхідне розглянути окремо закондавче визначення і порядок отримання електроного цифрового підпису. Тому, що не маючи електроного цифрового підпису уповноважена особа замовника не може провести процедуру закупівлі.
Відповідно до абз. 2, ч.1, ст.1 Закону України «Про електроний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровийпідписнакладається задопомогою особистогоключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа .
Вищі навчальні заклади Міністерства внутріщніх справ відносяться до юридичних осіб. Які мають свій статут, печатку, назву. Тому порядок отримання електроного цифрового підпису буде регламентуватися саме відповідно до п. 5.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового центру Державної фіскакальної служби України, щодо переліку документів необхідних для отриманння представником юридичної особи електроного цифрового підпису, необхідно подати такі документи:
– заповнена та підписана Реєстраційна картка (для юридичної особи) встановленого зразка із згодою на обробку персональних даних підписувача, у двох примірниках;
– додаток до розділу 2 Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання послуг ЕЦП для більш ніж двох працівників), у двох примірниках;
– оригінал статуту юридичної особи (положення) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення);
– копія наказу керівника установи про визначення відповідальної особи/підрозділу в установі (подається один раз та у разі зміни даних);
– копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
– копія паспорта підписувача (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) та сторінка з відміткою про реєстрацію місця проживання) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;
– копія посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчена підписом власника, або паспорт громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (для іноземних громадян);
– копія документа про зміну прізвища підписувача, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
– копія картки платника податків, засвідчена підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до вимог Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб
– платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.12.2013 №779, замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною 12 відміткою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.
Відповідно до п. 5.8 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового центру Державної фіскакальної служби України адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації у разі:
– відсутності необхідних для ідентифікації та реєстрації документів; – відсутності у представника/відповідальної особи документів, які засвідчують її особу та повноваження;
– ненадання підписувачем згоди на обробку його персональних даних; – подання неналежно засвідчених копій документів;
– подання документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати;
– невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника (підписувача);
– ненадання контактного номеру телефону та/або діючої електронної адреси;
– ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів (у разі звернення довіреної особи (представника);
–ненадання запитів на формування посилених сертифікатів відповідальною особою;
– відсутності носіїв для запису ключової інформації у підписувача на момент реєстрації.
У випадку відмови в реєстрації один примірник реєстраційної картки з додатками та позначкою адміністратора реєстрації про відмову із зазначенням підстав повертається заявнику, а другий з такою ж позначкою залишається у ВПР.
Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідковий центра Державної фіскальної служби України має право відмовити в реєстрації у разі, якщо підписувач є ув’язненим або засудженим та утримується в слідчому ізоляторі або відбуває покарання в установах виконання покарань.
Можна сказати, що отримання електроно-цифрового підпису є обовязком а не правом замовника, якщо він має намір здійснювати надпорогові закупівлі церез електронну систему закупівель відповідно до вимог нового Закону України «Про публічні закупівлі». Щодо допорогових закупівель отримувати електроно-цифрового підпису є не обов’язковим, адже вимог законодавство не містить. Але, ми вважаємо, що у випадку непроведення допорогових через електрону систему закупівель й укладання договорів є необхідним все-таки отримати електроного цифрового підпису на особу, відповідальну за проведення допорогових закупівел. Оскільки замовнику необхідно оприлюднити звіт про укладені договори, а згідно Закону України «Про публічні закупівлі» на такий звіт необхідно накласти електроний цифровий підпис. На нашу думку, накладення електроного цифрового підпису на різних стадіях вчинення публічних закупівель є гарантією того, що дану роботу робить уповноважена особа юридичної особи, а таком ми можем бути впевнені в тому що дана уповноважена особа є кваліфікованою. Такий висновок виходить з того, що на практиці електроний цифровий підпис отримує уповноважена особа замовника, на посаду якої відповідно до законодавства може призначатися особа, яка відповідає критеріям які були розглянуті раніше.
Слід такаож наголосити на тому, що Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового центру Державної фіскальної служби України є не єдиним можливим способом отримання електроного цифрового підпису, також дану послугу можуть надавати і інші установи, як наприклад: Центр сертифікації ключів Укрзалізниця, Акредаційний цент сертифікації ключів Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", АЦСК Збройних сил України, ТОВ Український сертифікаційний Центр, АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів України". І на практиці дуже часто виникає ситуація, коли набагато простіше отримати електроного цифрового підпису в будь-якому віділені банку а ніж звертатися до спеціалізованого центру. Але слід, памятати що не всі банки співпрацюють с електроними майданчиками, необхідно цю інформацію уточнювати під час отримання електроного цифрового підпису.
Далі ми розглянемо питання щодо видів контролю і переліку органів які здійснюють такий контроль.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» - Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Першим державним органом, який сьогодні може перевірити публічні закупівлі замовників, є орган оскарження. Органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Скарга до органу оскарження подається у формі електроного документа через електрону систему закупівель. При цьому після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електроній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її інформаційна картка. Цього ж дня суб’єктом оскарження скарга оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Учасник до скарги додає документи та матеріали, що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішення, дій або бездіяльності замовника, в електроній формі та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру плати за подання скарги» від 23 березня 2016 р. № 291 плата за подання скарги складає:
1) 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг;
2) 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Строк розгляду скарги до 15 робочих днів з дня початку розгляди скарги. В законодавстіві передбачено, що скаржник і замовник мають право брати участь у розгляді скарги. Розгляд скарги є відкритим для всіх бажаючих.
Відповідно до ч.10 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.
Також в законодавсті про публічні закупівлі передбачено що за результатами розгляду скарги протягом 1 робочого дня після прийняття рішення орган оскарження в електроній системі закупівель надає інформацію про роезулятивну частину цього рішення. Потім протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення орган оскарження розміщює його в елетроній системі закупівель.
Відповідно до ч.12 ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються Якщо замовник або скарник не згодні з рішенням органу оскарження, то вони можуть його оскаржити протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення рішення в електроній системі закупівель.
Державний фінансовий контроль відповідно ст.1 до Закону України «Про основні засади здійснення державного контролю в Україні» забезпечує орган державного фінансового контролю.
Відповідно ст.2 до Закону України «Про основні засади здійснення державного контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення:
1) державного фінансового аудиту;
2) перевірки державних закупівель;
3) інспектування (ревізії);
4) моніторингу закупівель.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінета Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.2015 № 868 утворити Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення. Тобто, саме Державна аудиторська служба здійснює фінансовий контроль за проведенням закупівель.
Одним із видів є також громадський за проведенням публічних закупівель відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» - громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.
Встановивши те, як відбувається акредитація електроних майданчиків і визначивши види контролю за проведенням публічних закупівель. Можна перейти до розгляду питання загальних правил подачі пропозиції замовником.
Інформація для замовника або органу оскарження розміщується оприлюднюється на веб порталі безкоштовно.Розмір плати учасника за подання інформації та документів для участі у процедурах закупівлі визначається відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Датою та часом оприлюднення/подання інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/учасника/органа оскарження.
Під проведення закупівель замовник вимагає від учаснків подання ними документально підтверженої інформації про їх відповідність кваліфійним критеріям. Так відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» - замовник установлює один аба декілька кваліфікаціних критеріїв. До них слід віднести:
1) Наявність обладнання та матеріально-тезннічної бази;
2) Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) Наявність документально підтверженого досвіду виконання аналогічного досвіду.
Весь зазначений вище перелік кваліфікайних критеріїв та перелік зазначаються в тенедерній документації та вимагаються під проведення переговорів з учасником.
Дане законодавче положення допомогає замовнику забезпечити себе від посягань шахраїв а також мати можливість економити час на встановлення відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.
Поряд з цим необхідно знати про те, відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може прийняти рішення про відмову уаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі якщо:
1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;
4) суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);
5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6) службова(посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;
8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Прохоренко О.В. зауважує, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі,якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1,2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої вищезазначеної статті Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої вищезазначеної статті Закону України «Про публічні закупівлі».
Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.
Разом з тим одним із важливих єлементів заверешального етапу проведення процедури закупівлі є оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про публічні закупівлі», що даний звіт про проведення закупівлі оприлюднюється протягом одного дня автоматично після того, як замовник оприлюднить договір про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Сергій Я. звертає увагу на те, що також відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено що у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначаються:
- найменування предмета закупівлі;
- кількість учасників процедури закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
- ціни пропозицій учасників тендеру (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю;
- дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу;
- дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- дата оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю - підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю;
- дата укладення договору про закупівлю;
- зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів;
- у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю .
Одним з немаловажливих складових це можливість учасниками закупівлі оскаржити процедру закупівлі. Дане право регламентоване ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Також, в законі предбачено що датою початку розгляду скарги є дата оприлюднення реєстраційної картки скарги в електронній системі закупівель. Строк розгляду скарги органом оскарження становить 15 робочих днів з дати початку розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Щодо проблем і помилок, які виникають на практиці при електроних закупівлях на авторатизованих електроних майданчиках:
1. Більшість з авторатизованих електроних майданчиків мають недоопрацьований інтерфейс, дана проблема проявляється в тому, що багато назв і посилань мають зовсім не ті назви, які вказані в Законі України «Про публічні закупівлі» і тому виникає проблема з розумінням куди і як треба вводити інформацію.
2. Іще однією суттєвою проблемою при проведені публічної закупівлі через електроний майданчик, є те що одна кнопка може відповідати за декілька дій. Натиснувши на одне посилання ти переходиш зовсім до іншої дії, що в свою чергу змушує витрачати ціний час на пошук правильного посилання.
3. Дуже часто на різних авторатизованих електроних майданчиках виникає проблема з накладенням електроного цифрового підпису. Коли замовнику залишається для завершення оприлюднення звіту про укладення договору лише накласти електроного цифрового підпису, а він не накладається. В цей час електроний майданчик підвисає і замовник може очікувати півгодини поки відбудеться відклик, не бажаючи при перезапускі комп’ютера водити заново всю інформацію.
4. При викладені тендерної пропозиції неможливо вказувати два місця поставки, що є проблемою на практиці коли наприклад юридична особа має декілька або багато філій або структурних підрозділів. Таким, чином замовник вказує лише одне місце поставки після чого своїми силами розвозить поставлений товар по звоїм структурним підрозділам.
5. Оприлюднення звіту про укладені договори. На перший погляд все здається дуже простим, заповнив певні графи в системі, створив один документ, наклав електроний цифровий підпис. Дана процедура повністю розписана в Законі України «Про публічні закупівлі». Але на практиці, щоб ваший допороговий звіт по укладеному договору система оприлюднила, необхідно спочатку запомнити на електроному майданчику сам звіт, накласти на нього електроний цифровий підпис. Потім необхідно заповнити інформацію про переможця торгів, після чого знову накласти електроно цифровий підпис. Далі прикріпити файли зі звітом та з договором. При цьому система вимагає знову накласти електроний цифровий підпис. Отже, замість того щоб вчинити двох дій: створення одного документа і накладення на нього один раз електроного цифрового підпису, замовнику приходиться вчиняти багато дій, створючи та прикріплючи в системі документи, та на кожен з яких накладається електроний цифровий підпис. А якщо уявити що у замовника таких звітів сотня за місяць. Тому, даний алгоритм дій потребує змін, для спрощення даної процедури.
6.Оприлюднення річного плану закупівель та додатка до нього, змін до них. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490 .При цьому згідно з цим же наказомдодатокдо річного плану закупівель складають за формою річного плану. Проблемою є те, що в системі будьяка особа яка нею скористаєтьсяне знайде назви «додаток до річного плану закупівель», оскільки він в системі називається так, як і річний план: «форма річного плану закупівель». По факту оприлюднюються як річні плани, так і додатки до них без поділу на два різних сегменти, тобто всі підряд. І лише за очікуваною вартістю можна зрозуміти, де річний план, а де додаток до нього.
Цікаво, що в разі перевірки контролерами вчасності оприлюднення замовником змін до річного плану і додатка їм доведеться «перелопачувати» великий масив інформації в системі «Прозорро», оскільки саме на веб-порталі Уповноваженого органу мають бути оприлюднені зазначені документи . Ми вважаємо, що належним доказом оприлюднення є наявність документів на www.prozorro.gov.ua. Тож замовникам та учасникиповині слідкувати, чи в повному обсязі та чи взагалі «підтягується» з електронних майданчиків уся інформація в систему «Прозорро», в тому числі й файл з елетроним цифровим підписом (оскільки на практиці траплялися випадки, коли замовник накладав електриний цифровий підпис, але в системі «Прозорро» «висвічувалося»: Електронний цифровий підпис не накладено. Також траплялися випадки, коли учасники підкріплювали з майданчика документи, але в системі «Прозорро» їх не було видно.
7. Участь в аукціоні. Аукціон система визначає автоматично. Аукціон відбувається у робочий день та робочий час. Замовник на цьому етапі просто спостерігає за перебігом аукціону, а от учасникам варто зважати на таке.Так, учасникам бажано уточнити та не прогавити час початку аукціону; зважати на наявність стабільного інтернет-зв’язку. Аукціон триває від 30 хвилин до 1 години, тож не варто відволікатися на щось інше, аби не проґавити перемогу.
Слід мати на увазі, що першим знижує ціну своєї пропозиції під час кожного з раундів аукціону той учасник, пропозиція якого найдорожча, на суму, не меншу за крок аукціону, відносно своєї попередньої ціни (ставки). Мінімальний крок аукціону замовник зазначає в оголошенні про проведення закупівлі.До врахування: учасник може й не знижуватися, а залишити ціну незмінною взагалі або ж у певному раунді аукціону.Учасники мають уважно стежити за часом ходу в аукціоні. Так, коли прийде час такого ходу, внизу екрана відкривається активна форма для введення ціни пропозиції. Для ходу система надає 2 хвилини, тож думати та рахувати необхідно швидко (а знаючи крок аукціону з оголошення, можна наперед прорахувати свої можливі ходи під час аукціону на пониження).Після чергового ходу учасник має впевнитись, що система надіслала йому повідомлення «Ваша пропозиція прийнята». Необхідно звернути увагу, що при закупівлі з поділом на лоти система проводить аукціон по кожному з лотів окремо. При цьому система розкриває інформацію про учасників лише після завершення останнього аукціону по певному лоту в торгах.
У кожному з раундів останній хід робить той учасник, який подав пропозицію з найнижчою ціною. Тож для збільшення шансів на перемогу учаснику варто подати цінову пропозицію, нижчу за очікувану вартість, на скільки це можливо.
Автор: Вадим Гоян